Цей пост висітиме певний час тут згори, бо для мене це важливо. Я написав робочий сценарій містичного кінофільму і навіть зареєстрував його в УААСП. У сценарії йдеться про містичні перетворення часу та простору, про подорожі паралельними світами, про Київ. Усіх, хто може посприяти екранізації цього твору - прошу виходити на зв’язок.
Этот пост некоторое время будет висеть вверху, ибо это важно. Я написал рабочий сценарий мистического кинофильма и уже зарегистрировал его в УААСП. Фильм рассказывает о мистических перевоплощениях времени и пространства, о путешествиях в параллельных мирах, о Киеве. Всех, кто может помочь в экранизации этого произведения - прошу выходить на связь.
Этот пост некоторое время будет висеть вверху, ибо это важно. Я написал рабочий сценарий мистического кинофильма и уже зарегистрировал его в УААСП. Фильм рассказывает о мистических перевоплощениях времени и пространства, о путешествиях в параллельных мирах, о Киеве. Всех, кто может помочь в экранизации этого произведения - прошу выходить на связь.
Агов, драджь прієтень! Чи хтось уже ходив на кіномультик про морських свинок спецагентів яко "Бригада М"? Ну ви здогадуєтесь, чому я про нього пишу. Особисто мені при роботі над ним довго думалося, що актор, який грає Бена Кендела (до останнього він проходив у моєму тексті під кодовим ім’ям Беня Кендюх) чимсь мені дико знайомий. Потім згадав. Колись давно я перекладав серіал під назвою "Поклик Тру", і там був той самий актор у тому самому амплуа, з тією самою бородою, кудлатий лицар пєчального образа, блін)
В оригіналі, до речі, дівчинку-морсвинку озвучує камінь серца... Пенелопа Круз.)))
А у вас уже є перші враження?
В оригіналі, до речі, дівчинку-морсвинку озвучує камінь серца... Пенелопа Круз.)))
А у вас уже є перші враження?
...дуже прикольно зібратись протягом одного дня, бо досі часу вільного не було ані хвилини, при цьому встигнувши і до перукаря зайти, і на СТО))
...дуже прикольно за півгодини до виїзду отримати запрошення в гості на пельмень-party від дорогого товариша
knyar з яким рідко бачимось, і не відмовитись, і потусити ще години зо дві з друзями на Подолі і отримати заряд бадьорості і кайфового настрою в дорогу)))
...дуже прикольно їхати аж до Миколаєва вночі під такою зливою, що двірники не дуже могли впоратися з водою навіть на останній швидкості і купа інших водіїв стояли обабіч дороги, панічно мигаючи аварійками, але їхати і не зважати на це, хай і доводилось вмикати кондік, бо пітніло лобове скло)))
...мегаприкольно стати на світанку і спати в машині на розкладених передніх сидіннях (вперше в житті!) і навіть бачити сни, і таки навіть трохи виспатись, а потім бахнути пару персиків і голандський енергетик В-52, після чого зарядити Manu Chao і далі вже просто летіти)))
...кумедно бути застопленим на виїзді з Джанкоя патрулем в машині з мигалками, яка притисла нас до узбіччя, наче в кіно, після чого звідти вийшов молодий даїшник з червоними очима і почав нести якесь плетиво слів, намагаючись приписати мені неіснуючі порушення, а потім з'їхав на захоплене розглядання мого нового пластикового техталона, побажав щасливої дороги, сів назад у свою машину, завів мигалки і помчав далі пригод шукати)))
...кльово і легко піти з Судака через Меганом в табір до друзів буквально на один вечір і протусити там три дні, залишивши майже всі свої речі в машині на стоянці біля Судака)))
...незвичайно і азартно ловити морську рибу на запчастини маленьких крабиків, яких знаходиш тут-таки на камені, з якого ловиш)))
...дивно і трохи парадоксально нарешті адаптуватись за тиждень до будь-яких погодних умов, рельєфу і води, і бути змушеним саме в цей час їхати додому, а приїхавши, зрозуміти, як дивно почуваєшся за обіднім столом і в купі зайвого одягу)))
...дуже прикольно за півгодини до виїзду отримати запрошення в гості на пельмень-party від дорогого товариша
...дуже прикольно їхати аж до Миколаєва вночі під такою зливою, що двірники не дуже могли впоратися з водою навіть на останній швидкості і купа інших водіїв стояли обабіч дороги, панічно мигаючи аварійками, але їхати і не зважати на це, хай і доводилось вмикати кондік, бо пітніло лобове скло)))
...мегаприкольно стати на світанку і спати в машині на розкладених передніх сидіннях (вперше в житті!) і навіть бачити сни, і таки навіть трохи виспатись, а потім бахнути пару персиків і голандський енергетик В-52, після чого зарядити Manu Chao і далі вже просто летіти)))
...кумедно бути застопленим на виїзді з Джанкоя патрулем в машині з мигалками, яка притисла нас до узбіччя, наче в кіно, після чого звідти вийшов молодий даїшник з червоними очима і почав нести якесь плетиво слів, намагаючись приписати мені неіснуючі порушення, а потім з'їхав на захоплене розглядання мого нового пластикового техталона, побажав щасливої дороги, сів назад у свою машину, завів мигалки і помчав далі пригод шукати)))
...кльово і легко піти з Судака через Меганом в табір до друзів буквально на один вечір і протусити там три дні, залишивши майже всі свої речі в машині на стоянці біля Судака)))
...незвичайно і азартно ловити морську рибу на запчастини маленьких крабиків, яких знаходиш тут-таки на камені, з якого ловиш)))
...дивно і трохи парадоксально нарешті адаптуватись за тиждень до будь-яких погодних умов, рельєфу і води, і бути змушеним саме в цей час їхати додому, а приїхавши, зрозуміти, як дивно почуваєшся за обіднім столом і в купі зайвого одягу)))
Вчора відбулась прем'єра шостої частини епопеї про Гаррі Поттера, до якої і мені пощастило докласти руку в якості автора синхронного тексту. Чесно кажучи, до цього я тримався осторонь всього ГарріПоттерівського руху, якось воно мені не йшло. А коли отримав роботу на руки, то мусив і передивитись, і прочитати те, що вже було знято і видано, і таки захопився!))) Прикольний світ створила пані Джоан Роулінг!
До речі, моя частина роботи над фільмом припала на "москальський Великдень", тобто на день трудоголіка. Ми в цей час поїхали машинами в тур Закарпаттям. І оскільки я мусив до прибуття назад у Київ знати, що відбувається у шостій частині, я купив книжку, і мені її в дорозі читали вголос (позаяк я був за кермом). Від цього казка ставала ще чарівнішою)))
То ж, welcome споглядати на блакитні екрани, і не намагайтесь відтворити побачене в домашніх умовах!)))
До речі, моя частина роботи над фільмом припала на "москальський Великдень", тобто на день трудоголіка. Ми в цей час поїхали машинами в тур Закарпаттям. І оскільки я мусив до прибуття назад у Київ знати, що відбувається у шостій частині, я купив книжку, і мені її в дорозі читали вголос (позаяк я був за кермом). Від цього казка ставала ще чарівнішою)))
То ж, welcome споглядати на блакитні екрани, і не намагайтесь відтворити побачене в домашніх умовах!)))
Усім рекомендую сходити подивитись - кіно вийшло досить кумедне. Було де розгулятись лінгвістичній фантазії)) Власне, працюючи над ним, я сам реготав до сліз))) Сьогодні якраз прем’єра. Ми попередньо збираємось в батерфляй ультрамарин на 21-40. Хто з нами?
Вітання! Хто бачив першу частину шизуватого фільму "Адреналін" з Джеймсом Стетгемом? Там, де китайські мафіозі-тріадівці вкололи йому якусь гидоту і він мусив гасати по місту, мов паця перед Паскою? Друга серія починається з того, що одне китайча струшує сигаретний попіл йому прямо у відкрите для операції серце))) Фільм хворий, але кумедний. Концентрація факів у ньому зашкалює за всі тарантінівські стрічки, разом узяті)) Але на замовлення наших замовників ви не почуєте в ньому навіть дитячого слова "срака". То ж якщо захочете пірнути у веселу атмосферу крові, піздюлів і привселюдної єблі - ласкаво просимо!)) Переклад - самі знаєте кого))
Нині йде в кінотеатрах кіно в моєму перекладі о вищевказаній назві. Одразу кажу - переклад самої назви не мій, дякуйте прокатникам.))) Кіно непогане, про стосунки чоловіків і жінок, ги-ги) здебільшого, з точки зору однієї з героїнь, від поведінки якої в мене іноді аж свербіло під шкірою)))
А хто з вас бачив якесь північнокорейське кіно? Я взагалі люблю різні збочення, але КНДР - це, як на мене, повний атас. Скільки я переглянув фоток і перечитав різних звітів мандрівних... а от жодного кіна не бачив. Що скажете, амігос унд френдессес?
Щось я геть забувся писати про свою кінодіяльність. То, мабуть, через зимовий бабачизм. Нині в кінотеатрах іще котиться-докочується фільм "Вікі, Крістіна, Барселона" у перекладі щиро Вашого Adrian Fleura. Я перекладав його ще торік, взимку, а перегляд нині, навесні може призвести до різкої зміни гормонального балансу, то ж будьте обережні!
Як усе-ж-таки масова пропаганда діє на людську свідомість! Скільки разів у фантастичних фільмах, у якомусь далекому майбутньому президентом США був чорний? От і змирилось потроху суспільство з цією думкою - і вже маємо результат.)))
Але я не про інше. Це тільки в мене виникає таке дивне відчуття - коли дивлюсь на Обаму, мені ввижається трохи підфарбований Черновецький?
Але я не про інше. Це тільки в мене виникає таке дивне відчуття - коли дивлюсь на Обаму, мені ввижається трохи підфарбований Черновецький?
Це дивовижно! Відтоді, як ми повернулися, минуло два тижні, і щоночі, абсолютно ЩОночі уві сні я мандрую в якісь міста, країни, і сни ці такі яскраві, наче реальність. До чого б це?))
Щойно отримали порцію невимовного кайфу! Новий диснеївський мультик "Вольт"! Студія Диснея стає дедалі крутішою. "Рататуй", "ВОЛЛІ", а тепер "Вольт". Щоразу якісь несподівані ракурси сюжетної лінії. Ну от хто б міг додуматись зняти мультик про щура на кухні (щур!! на кухні!!! фуууууууу! ) і зробити це так, що ти не гидуєшся, а розчулено шморгаєш і тягнеш нову серветку? "ВОЛЛІ" - робот, якого тупо забули на закинутій планеті, а він собі потихеньку її прибирає. "Вольт"... я не розкриватиму таємниць сюжету, але сценаристам - респект!
Переклад робив не я, але загалом текст прикольний) Окрема насолода - це Ірма дай-їй-Боже-здоров’я Вітовська! Вона озвучує кицьку Маркізу і робить це так, що після кожної її фрази хочеться вигукнути: "От ушкварила! От молодчина!" Шкода лише, що кицька була чорна, а не руда))))!
Переклад робив не я, але загалом текст прикольний) Окрема насолода - це Ірма дай-їй-Боже-здоров’я Вітовська! Вона озвучує кицьку Маркізу і робить це так, що після кожної її фрази хочеться вигукнути: "От ушкварила! От молодчина!" Шкода лише, що кицька була чорна, а не руда))))!
Заїхав сьогодні на мегакруту тунельну автомийку в АТП№8, на Сім’ї Хохлових. 30 гривень, машину спеціальна залізна стрічка на підлозі тягне через різні типи щіток і те де - за 5 хвилин виїджаєш чистеньким, краса. Але прикол в іншому: котрась із цих щіток відірвала мені к буям задній двірник. Мийники шукали в тому тунелі - двірника мого не знайшли, зате винесли звідти: пару щіток від інших двірників, один шильдик, одну заглушку на протитуманки, піпєц... Нефіговий бізнес виходить. То ж, кулєги автомобілісти, перевіряйте комплектацію своєї машини після автоматичних мийок, а я поліз в мережу шукать новий двірник.
В народі кажуть: як рік зустрінеш, так його і проведеш. Ми з
samale4ka зустріли Новий 2009-й в електричці між Брюсселем і Опвіком, піднявши за неньку-Україну стирений нашим товаришем келих, в якім плескався бельгійський лікер, куплений в Антверпені в афганця, який жив у Києві і розмовляв з нами російською без акцента. До чого б це, цікаво?)))
Загалом довгоочікувана мандрівка відбулась знаменито! Незважаючи на всі перепони, які виникали: відсутність довідки з роботи для візи, пацавата криса, внаслідок якої євро підскочив удвічі, а замовлень поменшало і тому подібне. Головне, як казав Ніцше: "Не бздо в каністру!" Ми в каністру не тойво, і в нагороду за це всі перепони тихо скисли)))
Наш новорічний маршрут був таким: Київ-Берлін-Амстердам-Брюссель-Опвік-Ант верпен-Гент-Брюгге-Лейпціг-Київ.
В Брюгге в нас настав капітальний передоз "омайгадами", бо там концентрація краси на кубічний міліметр просто неймовірна. (Прим. Омайгад - це щось таке величне і афігєнне, яке помічаєш здалеку і рефлекторно вимовляєш: "О май гад...") Наберіть це місто в гуглі і зрозумієте чому))
Амстер сподобався мабуть найменше: склалося враження, що туди всі з’їжджаються яко в Місто Гріха, і тому там троха засрано й накурено всім, чим тільки можна уявити.
На противагу Амстеру Берлін такий вилизаний, що навіть пукнути страшно.
Антверпен запам’ятався в першу чергу вокзалом, у якому потяги ходять на двох поверхах.
В Генті біля розвідних мостів є маленькі пішохідні мостики, чого дуже бракує Пітеру, де з 0-00 до 04-00 ти мусиш шукати собі забавок на тому острові, на якому завтикав.))
Перша згадка при слові Брюссель - це Атоміум - мегакрутий пам’ятник молекулі заліза, всередині якого можна погуляти і дізнатись безліч цікавинок про виставки досягнень по всьому світу.
В Лейпцігу ми попали в дику завірюху, тому бачили тільки свої ноги, а не місто.
А Опвік... оооо! Опвік - це типове бельгійське село за 27 км від Брюсселю, в якому ми на чотири дні пірнули в справжній побут бельгійського народу.
Вражень стільки, що описати їх неможливо. Зауважу лише, що нам трапилась дуже прикольна компанія, з якою ми досліджували всі ці міста і реготали так, що нас можна було занести до книги рекордів Гіннеса)))
В моєму житті це була перша мандрівка до рафінованої, "капіталістичної" Європи. Соцтабір я об’їздив майже весь, а от Німеччина, Нідерланди і Бельгія в такому віці вразили добряче...
Прекрасні фотки з усіх цих міст можна знайти у щоденнику
samale4ka )))
З Новим Роком і Різдвом Христовим, друзі! Нехай у цьому році здійсниться безліч наших мрій!
Загалом довгоочікувана мандрівка відбулась знаменито! Незважаючи на всі перепони, які виникали: відсутність довідки з роботи для візи, пацавата криса, внаслідок якої євро підскочив удвічі, а замовлень поменшало і тому подібне. Головне, як казав Ніцше: "Не бздо в каністру!" Ми в каністру не тойво, і в нагороду за це всі перепони тихо скисли)))
Наш новорічний маршрут був таким: Київ-Берлін-Амстердам-Брюссель-Опвік-Ант
В Брюгге в нас настав капітальний передоз "омайгадами", бо там концентрація краси на кубічний міліметр просто неймовірна. (Прим. Омайгад - це щось таке величне і афігєнне, яке помічаєш здалеку і рефлекторно вимовляєш: "О май гад...") Наберіть це місто в гуглі і зрозумієте чому))
Амстер сподобався мабуть найменше: склалося враження, що туди всі з’їжджаються яко в Місто Гріха, і тому там троха засрано й накурено всім, чим тільки можна уявити.
На противагу Амстеру Берлін такий вилизаний, що навіть пукнути страшно.
Антверпен запам’ятався в першу чергу вокзалом, у якому потяги ходять на двох поверхах.
В Генті біля розвідних мостів є маленькі пішохідні мостики, чого дуже бракує Пітеру, де з 0-00 до 04-00 ти мусиш шукати собі забавок на тому острові, на якому завтикав.))
Перша згадка при слові Брюссель - це Атоміум - мегакрутий пам’ятник молекулі заліза, всередині якого можна погуляти і дізнатись безліч цікавинок про виставки досягнень по всьому світу.
В Лейпцігу ми попали в дику завірюху, тому бачили тільки свої ноги, а не місто.
А Опвік... оооо! Опвік - це типове бельгійське село за 27 км від Брюсселю, в якому ми на чотири дні пірнули в справжній побут бельгійського народу.
Вражень стільки, що описати їх неможливо. Зауважу лише, що нам трапилась дуже прикольна компанія, з якою ми досліджували всі ці міста і реготали так, що нас можна було занести до книги рекордів Гіннеса)))
В моєму житті це була перша мандрівка до рафінованої, "капіталістичної" Європи. Соцтабір я об’їздив майже весь, а от Німеччина, Нідерланди і Бельгія в такому віці вразили добряче...
Прекрасні фотки з усіх цих міст можна знайти у щоденнику
З Новим Роком і Різдвом Христовим, друзі! Нехай у цьому році здійсниться безліч наших мрій!
Привiт усiм з Ляйпцiгештрасе. Рiздвяний Берлiн прекрасний...
Прикольне кіно про шизонуті американські сім’ї в моєму перекладі. Змушує замислитись над своїми стосунками і про те, в кого які скелети в шафі)). Є фрагменти, від яких брови складаються "будиночком" - сценарист відсмалив добряче!)))
